Ганна Гронкевич-Вальц посіла крісло мера Варшави вісім років тому, перейшла з посади голови Національного банку Польщі. Вже третю каденцію поспіль вона витримує шквал критики через не завжди правильно презентовані міські інновації. Утім впевнена: обдумати реформи — завдання влади, населення має довіритись пропонованому комфорту. На київському урбан-фестивалі «PRO місто» Гронкевич-Вальц розповіла, зокрема, про те, як дорога інновація може стати прибутковою для міста. DreamKyiv зібрав найцікавіші проекти оновленої Варшави за останні роки.
Текст: Ксенія Марченко
Про співпрацю з Євросоюзом
Я говоритиму про облаштування міста та його керівництво. Варшава відчула на собі руйнацію Другою світовою війною на початку 1939 року і на додачу під час Варшавського повстання 1944-го. Місто повністю втратило стару частину. Відбудову почали 1945 року — стара на вигляд частина насправді зведена заново за детальною аналогією. Вступ Польщі до Європейського Союзу в 2004-му значно прискорив розвиток столиці.
Протягом останніх восьми років інвестиційний бум змінив обличчя Варшави. Ми вклали у зміни понад 2 мільярди євро. Нашим прикладом можу надихнути Київ: усе можна відновити, добудувати і зберегти. Не варто очікувати на ідеальну систему управління, краще розпочати, а потім вдосконалювати.
Завдяки фінансовій підтримці ЄС ми нещодавно запустили другу гілку метро. Будівництву першої завадила війна 1939 року. Повернулися до проекту вже у 1983-му. В інфраструктуру ми вклали значну частину коштів: добудували Північний міст, що веде до нового району Варшави з бюджетним житлом для молодих сімей. Ми вклали кошти в ремонт доріг, оновили склад міського громадського транспорту на 25 мільярдів злотих (1 злотий — близько 5,7 гривень. — Прим. ред.), зокрема, придбали 20 трамваїв, тисячі автобусів, повний комплект нових вагонів для лінії метро, яку ввели в дію.
Про міські проекти, що виграють мільйон євро
Одна з цікавих культурно-навчальних інвестицій — Центр науки Коперника, куди вишиковується черга із дошкільнят та дорослих. Це лабораторія, яку кілька років тому обладнали сучасною технікою.
Нам вдалося впорядкувати правобережний постіндустріальний район Варшави, де на території недіючого горілчаного заводу «Конесер» розпочав роботу офіс Google. Ми підтримуємо інвестиціями саме зруйновану частину Варшави, що тепер є житловою частиною міста.
Шалено успішний проект — Veturilo, запозичений із Парижа. «Міський велосипед» за два з половиною роки поклав у міський бюджет Варшави до двох мільйонів злотих. Кошти використовуємо для обладнання нових велостанцій. Поки по місту їх 19, із більш ніж 3000 велосипедів.
«Віртуальна Варшава» — проект для людей з вадами зору, реалізований переважно на вказівниках, інформаційних точках, культурних об’єктах. За таке туристичне рішення ми отримали нагороду в один мільйон євро серед 150 європейських міст-конкурсантів.
Ми вже випробували так званий партиципаційний бюджет на 30 мільйонів злотих. Його принцип — громада сама вирішує, які місцеві ініціативи підтримати
Надкорисний проект «Міський інформаційний центр» півтора роки тому реалізували за повної фінансової підтримки ЄС. Звернувшись телефоном до кол-центру, жителі міста отримують консультацію: від графіка руху громадського транспорту до правильного оформлення документів та подання скарги щодо дірки в асфальті.
З найновішого — антрикризові центри, завдяки яким вдається контролювати масові заходи. Працівник переглядає відеоспостереження й миттєво повідомляє про порушення. Є змога затримати зловмисника на гарячому. Скажімо, у Лондоні на Оксфорд-стріт камери лише фіксують випадок, але немає людини, яка контролює.
Система єдиного міського квитка на всі транспортні засоби діє для жителів не лише Варшави, але й передмістя. Квитки на місяць або 90 днів значно вигідніші, ніж одноразові. Такий коштуватиме не більше одного євро, дає можливість змінювати транспортні засоби протягом 75 хвилин. Цього часу цілком достатньо, щоб дістатися протилежної частини міста. 30% вартості квитка сплачує пасажир, 70% — міський бюджет. Мене критикували за підвищення цін на проїзд у метро, але довелося пояснювати, що ми заклали гроші на нові вагони.
Найважливіше для ЄС — правильно презентувати проекти і показати зацікавленість в участі. Поки що нам вдалося запустити лише кілька стартапів. З успішного досвіду — вкладання коштів у молоді підприємства. За фінансування ЄС у 140 мільйонів злотих ми підтримали 3000 початківців, із них 85% лишилися на ринку. Наша мета — продовжити підтримку молодого бізнесу, що хочемо закласти у проект бюджету ЄС до 2020 року.
Про варшавську альтернативу дитсадкам
Найбільше з міського бюджету ми інвестуємо у навчання. 20% бюджету вкладаємо в освітні проекти, побудову нових шкільних та дошкільних закладів. Відколи уряд обмежив період догляду за дитиною лише до року, з’явився попит на ясла. Водночас фіксуємо в країні демографічне зростання. Тож для 30% молодих родин, які оселились у нових правобережних кварталах, відсутність ясел є проблемою.
Як вихід пропонуємо систему денного опікуна дитини. Це доступно для батьків, які працюють: свою дитину віком від року до трьох вони можуть лишити на опікуна за 1,7 злотого на годину (менше 10 гривень).
Про те, як місту стати фінансово самостійним
Керування фінансами для мене як колишнього керівника Національного банку Польщі — надважливе. Але що значить ефективний розподіл коштів? Передусім, злотий, виданий знизу, вкладаємо значно ефективніше, ніж злотий, виданий з центрального бюджету. Тому Варшава фінансово самостійна. Коштом податків фізичних та юридичних осіб, зокрема прибутків від сплати за нерухомість, дохід міста — близько 3,5 мільярда доларів.
За вісім років моєї роботи мером ми приватизували частину підприємств, деякі ліквідували, об’єднали, щоб позбутися зайвих посад. З майже 50 лишилось 20. Наприклад, автобусний парк, метро, каналізаційне підприємство тепер прибуткові. Однією із важких реформ виявилось розпорядження комунальними відходами. Коли місто стало «власником сміття», ми вирішили обирати за тендером, кому довірити вивіз. Це поки зовсім не прибутково, хоча Швеції на цьому вдається заробляти.
Ми вже випробували так званий партиципаційний бюджет на 30 мільйонів злотих. Громада сама вирішує, які місцеві ініціативи підтримати. Серед ідей були будиночки для пташок, окраси парку, встановлення МАФів, ліфтів — усього понад 2000 проектів. І цього року ми виокремили під громадські проекти 50 мільйонів злотих.
Читайте також:
Михеїл Саакашвілі — про важливість прозорих стін у держустановах
Фото: «PRO місто», Центр науки Коперника, Veturilo
